24 лютого – Друга річниця повномаштабного вторгнення Російської Федерації в Україну
Два роки тому, близько 3:40, на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків, а сама Україна здригнулася від перших ворожих ракет на своїй території. Два роки насильства, жорстокості, терору та руйнування. Ми ніколи не забудемо перший шок від нападу, жах від здійсненого у Бородянці, Бучі та Маріуполі. Однак попри всі звірства та страждання, що тривають по всій країні, Україна стоїть непохитно.
Ворог збирався нас знищити за три дні. Але єдність війська і народу дали гідну відсіч, якої не очікував агресор, якої не очікував ніхто у світі.
В ті лютневі дні командири разом зі своїми підрозділами приймали бій з переважаючими силами противника в лісах Чернігівщини і Київщини, в степах Приазовʼя та Причорноморʼя, на підступах до Харкова і Миколаєва, під териконами Донеччини та Луганщини.
В ті лютневі дні сотні тисяч чоловіків стояли в чергах до ТЦК. В ті лютневі дні українці вистояли, бо діяли як єдиний організм.
Ми показали самі собі, ми показали ворогу, ми показали світу, що рядки національного гімну “в ріднім краю панувати не дамо нікому” – це частина національної самосвідомості українського народу, щоб захистити своїх рідних і близьких, приєднавшись до лав Сил безпеки і оборони.
Наші захисники й захисниці! Дякуємо вам за відсіч ворога! Дякуємо вам за захист нашої землі! Дякуємо вам за наше майбутнє!
Вічна шана і вічна памʼять всім, хто віддав життя у боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України!
Віримо в Нашу Перемогу! Слава Україні! Слава ЗСУ! Героям слава!!!
